Позначка: Екстракорпоральна мембранна оксигенація

Екстракорпоральна мембранна оксигенація (ЕКМО) – це технологія тимчасової підтримки роботи серця та легенів у пацієнтів із критичними порушеннями дихальної або серцево-судинної системи. Метод застосовується у випадках важкої дихальної недостатності, кардіогенного шоку, після складних хірургічних втручань або у реанімаційних заходах. В основі процедури лежить використання спеціального апарата, який тимчасово виконує функції легенів або серця, збагачуючи кров киснем і видаляючи вуглекислий газ. Це дозволяє знизити навантаження на уражені органи, надаючи їм час для відновлення.

Розробка ЕКМО бере початок ще в середині XX століття, але її широке клінічне використання почалося у 1970-х роках. Технологія стала особливо актуальною під час пандемії COVID-19, коли використовувалася для лікування пацієнтів із важким перебігом хвороби. За статистикою, застосування цієї методики значно підвищує шанси на виживання при критичних станах, особливо серед новонароджених і дорослих із гострим респіраторним дистрес-синдромом. Сучасні апарати ЕКМО мають вдосконалені мембранні оксигенатори, що забезпечують ефективний газообмін і знижують ризики ускладнень.

Хоча ЕКМО є високотехнологічним методом, його використання пов’язане з певними ризиками, зокрема кровотечами, інфекціями та тромбоутворенням. Саме тому ця процедура проводиться лише у спеціалізованих медичних закладах під наглядом команди лікарів. Важливу роль відіграє постійний розвиток технологій та навчання медичних працівників, що дозволяє вдосконалювати методику та розширювати її застосування. Більше новин про розвиток сучасної медицини та новітні технології можна знайти на сайті telega.com.ua.