У ніч на 25 грудня 2024 року пасажирський літак азербайджанської авіакомпанії AZAL, що виконував рейс з Баку до Грозного, зазнав катастрофи над територією Казахстану. За офіційними даними, на борту перебувало 69 осіб, 38 з яких загинули. Згідно з розслідуванням, проведеним азербайджанською стороною, літак був уражений ракетою російського зенітно-ракетного комплексу “Панцир-С”. Баку наполягає, що фрагменти ракети були виявлені та ідентифіковані за допомогою міжнародної експертизи.
Ситуація навколо інциденту загострилася після того, як Азербайджан офіційно направив Москві ноту протесту та почав готувати позов до міжнародного суду з вимогою визнання провини та виплати компенсацій родинам загиблих. Влада Азербайджану також ухвалила рішення про припинення діяльності “Русского Дома” в Баку, який є представництвом “Россотрудничества”. Це рішення було мотивоване тим, що організація не зареєстрована як юридична особа та підозрюється у шпигунській діяльності.
Реакція Кремля виявилася неоднозначною. Спочатку російська сторона заперечувала свою причетність до інциденту, висуваючи альтернативні версії, зокрема зіткнення літака з птахами або вибух газового балона на борту. Однак 28 грудня президент РФ Володимир Путін, за повідомленнями ЗМІ, приніс вибачення президенту Азербайджану Ільхаму Алієву, що стало непрямим визнанням відповідальності. Водночас російські пропагандистські канали почали розганяти риторику про необхідність “репресій” щодо азербайджанців, які проживають у Росії.
Баку наполягає, що ця катастрофа має аналогії з трагедією рейсу MH17 у 2014 році, коли Росія була визнана винною у збитті літака “Малайзійських авіаліній” над окупованою територією Донбасу. Серед ключових доказів Азербайджану — уламки ракети “Панцир-С”, дані про запуск із військової частини в Ханкалі (Чечня) та імена відповідальних за атаку осіб. Якщо Кремль офіційно не визнає своєї провини, Азербайджан має намір домагатися правосуддя через міжнародний суд.
