У місті Освенцим (Польща) відбулася церемонія, присвячена 80-річчю звільнення нацистського концтабору «Аушвіц-Біркенау», що став символом жахіть Голокосту. Під час Другої світової війни тут було знищено понад мільйон людей, серед яких переважну більшість становили євреї. Меморіальні заходи відбулися поблизу історичних воріт табору з написом німецькою мовою «Arbeit macht frei» («Праця звільняє»), де зібралося близько трьох тисяч гостей – делегації з понад 50 країн світу, включаючи глав держав, монархів, міжнародних дипломатів та представників організацій. Серед присутніх – король Великої Британії Чарльз III та президент України Володимир Зеленський. Найважливішими гостями заходу стали близько 50 колишніх ув’язнених табору, які прибули з різних куточків світу.
Зворушливі спогади прозвучали з уст тих, хто пережив цей жах. Серед них – Това Фрідман, яка 27 січня вважає другим днем свого народження, адже саме цього дня у шестирічному віці її визволили з «Аушвіца». Вона пригадала свій шлях до концтабору у вагоні для худоби, де люди страждали від спраги та спеки. Тепер, на схилі років, вона закликає світ пам’ятати про минуле, адже ненависть породжує нову ненависть, а насильство – нове насильство.
Ще один колишній ув’язнений – 99-річний Леон Вайнтрауб – розповів про власний досвід. Його мати та сестра були закатовані у газовій камері того самого дня, коли він прибув до табору. У своїй промові він наголосив на важливості толерантності та розуміння у сучасному суспільстві, особливо серед молодого покоління. Наприкінці виступу він закликав присутніх вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Церемонія завершилася спільною молитвою, після чого учасники запалили лампадки перед вантажним вагоном, що був використаний для транспортування людей до табору. Президент України Володимир Зеленський також вшанував пам’ять жертв. Повертаючись на своє місце, він мав змогу поспілкуватися з вцілілими ув’язненими, які поділилися своїми болючими спогадами.
Цей ювілей став нагадуванням про те, наскільки важливо зберігати пам’ять про трагедії минулого, аби запобігти подібним злочинам у майбутньому. Слова колишніх в’язнів звучать сьогодні як застереження та заклик до людяності, толерантності та єдності. Пам’ять про «Аушвіц» – це частина спільного обов’язку людства.
