Кабмін замовив 22 наукові розробки: новий підхід до фінансування науки

У 2025 році Кабінет Міністрів України вперше ухвалив перелік наукових розробок для виконання за державним замовленням. Загалом було відібрано 22 проєкти, які отримають фінансування у розмірі 186 мільйонів гривень на два роки. Це важливий крок у напрямі інтеграції науки в реальний сектор економіки. Як зазначив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, цей підхід суттєво змінює систему: раніше науковці самостійно визначали тематику досліджень, тепер же пріоритети формуються державними установами.

Розробки охоплюють ключові сфери: оборону, медицину, енергетику, агровиробництво, екологію, цифровізацію та штучний інтелект. Найбільше уваги приділяється національній безпеці — 11 з 22 проєктів спрямовані на її посилення. Водночас передбачено розробку нових методів лікування онкологічних захворювань, технологій для отримання водневого палива, а також подолання наслідків руйнування Каховської ГЕС. У межах цифровізації планується створення систем аналізу великих обсягів даних для управління інформаційними процесами.

На реалізацію наукових розробок заплановано 120 мільйонів гривень у 2025 році та 67 мільйонів у 2026-му. Проєкти мають бути готові до практичного застосування, щоб зміцнити оборону, сприяти відновленню економіки та підтримувати стале виробництво. Серед пріоритетів — інтеграція штучного інтелекту у виробничі й освітні процеси, реабілітаційна медицина, а також вирішення проблем, пов’язаних із бойовими діями на сільськогосподарських землях.

За словами Михайла Федорова, держава створює умови для розвитку наукового потенціалу українських фахівців, залучаючи їх до вирішення стратегічних завдань. Такий підхід дає змогу розкрити інноваційний потенціал вчених і зміцнити зв’язок між наукою та промисловістю.

Цей підхід не лише оновлює роль науки, а й відкриває нові можливості для її інтеграції в суспільство. Як зазначив Федоров, наукові розробки більше не обмежуються теоріями чи статтями — вони стають реальними інструментами для вирішення національних викликів. Серед них — розвиток сучасних медичних технологій, використання водневого палива в енергетиці та створення рішень для сталого агровиробництва.

Рішення уряду підкреслює, що найціннішим ресурсом України залишаються люди. Держава, інвестуючи в їхній інтелектуальний потенціал, забезпечує не лише розвиток економіки, а й зміцнення безпеки та стійкості суспільства перед сучасними викликами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *