Законопроєкт №13120, що передбачає зміни до Закону України “Про повну загальну середню освіту”, викликав значний резонанс у суспільстві, зокрема серед освітян, батьків та представників місцевого самоврядування. Його головна мета — вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв та підвищення якості профільної середньої освіти. Однак критики законопроєкту вбачають у ньому ризики порушення права на освіту для значної кількості дітей, особливо у сільських громадах. У цьому аналізі розглянемо основні положення законопроєкту, його можливі позитивні та негативні наслідки.
Позитивні аспекти законопроєкту
- Стандартизація та підвищення якості освіти
- Законопроєкт встановлює чіткі вимоги до наповнюваності класів у профільній середній школі, що дозволяє ефективніше організувати навчальний процес.
- Введення мінімальної кількості учнів (24 у профільних класах) спрямоване на створення належного навчального середовища, де можливе диференційоване викладання за профілями.
- Закон передбачає можливість поділу класів на групи, що дозволить покращити якість вивчення окремих предметів.
- Оптимізація мережі ліцеїв
- Чітке визначення параметрів фінансування має сприяти ефективному розподілу державних ресурсів.
- Планування мережі ліцеїв на рівні областей має забезпечити доступність різних профілів освіти для школярів.
- Збільшення відповідальності місцевої влади
- Законопроєкт передбачає обов’язкове подання плану формування мережі ліцеїв до 2025 року, що змушує громади більш відповідально підходити до стратегічного планування освіти.
Негативні наслідки законопроєкту
- Ризик закриття багатьох ліцеїв у невеликих громадах
- Мінімальна наповнюваність у 24 учні та вимога мати не менше 288 учнів у старшій школі (10-12 класи) може спричинити припинення фінансування значної кількості ліцеїв у малих містах і сільській місцевості.
- Утримання ліцеїв без державної підтримки стане непосильним тягарем для багатьох громад.
- Проблеми з територіальною доступністю освіти
- Вимога консолідації ліцеїв означає, що учням з невеликих населених пунктів доведеться їздити на навчання в інші міста.
- Відсутність розвиненої інфраструктури (доріг, шкільних автобусів, гуртожитків) робить такий підхід проблемним для дітей з віддалених громад.
- Можливе порушення конституційного права на освіту
- Конституція України гарантує право на загальну середню освіту, зокрема доступність її за місцем проживання.
- Законопроєкт може ускладнити реалізацію цього права для дітей у віддалених районах, що може спричинити соціальну напругу.
На що вплинуть зміни?
- На учнів
- Частина школярів змушена буде долати значні відстані до нового місця навчання або переходити на альтернативні форми освіти (дистанційну, заочну).
- Збільшення кількості учнів у класах може позначитися на індивідуальному підході в навчанні.
- На педагогічні колективи
- Оптимізація мережі ліцеїв неминуче призведе до скорочення педагогічного персоналу.
- Перевантаженість у великих класах може негативно вплинути на ефективність навчального процесу.
- На громади
- Для сільських громад постає дилема: або знайти додаткові кошти для утримання ліцеїв, або втратити освітню інфраструктуру.
- Вимога підготувати та погодити план реорганізації шкільної мережі до 2025 року створює додаткове адміністративне навантаження.
Законопроєкт №13120 має позитивну мету – підвищення якості профільної середньої освіти через оптимізацію мережі ліцеїв. Проте його реалізація може створити серйозні труднощі для малих громад і поставити під загрозу доступність освіти для значної кількості дітей. Важливо, щоб перед його ухваленням були враховані інтереси всіх учасників освітнього процесу, зокрема забезпечена інфраструктурна готовність до таких змін та передбачені механізми фінансової підтримки громад, які не відповідатимуть новим вимогам.
Альтернативний підхід міг би передбачати поступовий перехідний період із забезпеченням державних дотацій для громад, що не відповідають встановленим критеріям, а також створення програм підтримки для забезпечення належної логістики для учнів із віддалених місцевостей. Лише комплексний підхід дозволить реформувати освіту без негативних соціальних наслідків.
