Скандал навколо режисера та художнього керівника Молодого театру Андрія Білоуса набрав широкого розголосу після того, як кілька студенток та співробітниць театру почали звинувачувати його в сексуальних домаганнях і непристойних пропозиціях. Найгучнішим стало свідчення однієї з колишніх студенток, яка опублікувала анонімне відео на YouTube, в якому стверджувала, що Білоус надсилав їй непристойні фотографії та запрошував її на інтимні зустрічі. Це стало причиною для відкриття кримінального провадження і численних протестів, організованих студентами та співробітниками театру. Проте, незважаючи на звинувачення та публічний тиск, Білоус повернувся на свою посаду, що викликало ще більше запитань про правову та моральну сторону цієї ситуації.
Передісторія скандалу
Скандал розпочався в лютому 2023 року, коли студентка Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого, на якому Білоус був викладачем, виступила з публічними звинуваченнями. Вона розповіла, що Білоус неодноразово надсилав їй інтимні фотографії інших студенток і запитував про її сексуальні уподобання. Пізніше дівчина розкрила своє ім’я, заявивши, що зробила це за підтримки свого чоловіка, який також став свідком деяких ситуацій, що мали місце в період навчання. Ці свідчення швидко поширились у медіа, і з’явилися нові жертви, які також звинуватили Білоуса в непристойній поведінці.
Ці звинувачення стали причиною численних протестів під стінами Молодого театру та Київської міської державної адміністрації (КМДА), де активісти вимагали відставки режисера. Однак, попри це, адміністрація театру і Департамент культури КМДА не поспішають приймати рішучі заходи, що викликало ще більше обурення серед культурної спільноти.
Рішення Департаменту культури
10 лютого Білоус самостійно подав заяву про відсторонення від виконання своїх обов’язків на один місяць. Як він сам пояснив, це рішення було прийнято з метою уникнути спекуляцій та зберегти репутацію театру. Однак до 14 березня, коли закінчилась його відпустка, у Департаменту культури КМДА не було правових підстав для його відсторонення чи звільнення. Директор департаменту Сергій Анжияк заявив, що, згідно з чинним законодавством, для відсторонення або звільнення Білоуса потрібні рішення правоохоронних органів або суду.
Цей юридичний нюанс став головною перепоною для вжиття радикальних заходів. Департамент культури заявив, що звільнення можливе лише за результатами кримінального розслідування або судового розгляду. Білоус також заявив, що відкритий до розслідування і готовий співпрацювати з правоохоронними органами.
Пропозиції та рекомендації комісії
Комісія, яка розглядала ситуацію з Білоусом, підготувала ряд рекомендацій для департаменту культури, серед яких був і пункт про можливість припинення контракту з режисером, якщо його дії призвели до втрати довіри до нього як до керівника театру. Однак, як зазначив Сергій Анжияк, для звільнення недостатньо лише моральних порушень, таких як сексуальні домагання, оскільки в українському законодавстві «втрата довіри» асоціюється з порушенням матеріальних цінностей. Ця правова прогалина викликає запитання щодо того, чи можуть моральні порушення керівника закладу культури бути достатньою підставою для його звільнення.
Крім того, комісія рекомендувала створити етичний кодекс театру, а також проводити освітні тренінги для співробітників театру щодо прав людини, сексуальних домагань і способів захисту від дискримінації. Такі ініціативи мають на меті не лише захистити права працівників, але й створити чіткі правила щодо аморальної поведінки на робочому місці.
Роль департаменту культури та протестні настрої
Незважаючи на рекомендації комісії, ситуація залишалася невизначеною до середини березня. Актори театру висловили своє незадоволення, зазначивши, що в контракті інших керівників театру є пункт про відповідальність за аморальні вчинки, тоді як в контракті Білоуса такого пункту не було. Це ставить під питання чи достатньо ефективно регулюється етика поведінки керівників культурних установ.
Протестні акції, організовані працівниками театру та активістами, тривають. 18 березня очікується чергова акція протесту, де знову планується підняти питання про подальше перебування Андрія Білоуса на посаді керівника театру. Протести мають на меті привернути увагу до необхідності змін у керівництві та впровадження жорстких етичних стандартів у культурних установах.
Погляд на моральність і законність
Ця ситуація ставить важливе питання щодо того, наскільки українська система культури готова забезпечити етичні стандарти та покарання для керівників закладів, які порушують моральні норми. Вона також піднімає питання про необхідність змін у законодавстві, щоб моральні порушення, які завдають шкоди репутації та довірі до культурних установ, могли бути належно покарані.
На жаль, система не дає однозначних відповідей щодо того, що робити з тими, хто порушує моральні принципи, але при цьому не порушує закон. Це створює правовий вакуум, у якому діють як культурні інституції, так і особи, що займають керівні посади, на власний розсуд, зважаючи на соціальний та емоційний контекст ситуації, а не на чіткі правові норми.
Тим часом актори та громадські активісти продовжують боротися за зміни, сподіваючись на реальні кроки з боку влади та департаментів, які здатні привести до справедливості в цій ситуації.
