Операція Збройних Сил України на території Курської області, що тривала з серпня 2024 року, наближається до свого завершення. Протягом семи місяців українським військовим вдалося контролювати значну частину прикордонних територій Російської Федерації, створивши буферну зону, яка мала стратегічне значення для безпеки північних регіонів України. На піку операції під контролем ЗСУ перебувало до 500 квадратних миль (близько 1300 квадратних кілометрів) російської території. Однак після інтенсивних атак російських військ і посилення артилерійських та авіаційних ударів українські сили поступово почали відхід на більш вигідні оборонні рубежі. Наразі ЗСУ утримують лише вузьку смугу землі вздовж українсько-російського кордону площею приблизно 77 квадратних кілометрів.
Залишення міста Суджа та відступ із більшості населених пунктів Курської області були тактичним кроком українського командування. Військові аналітики вказують, що позиції, які зараз займають українські військові, розташовані на природних висотах. Це дозволяє ефективно контролювати територію та перешкоджати можливому просуванню російських військ у Сумську область. Як зазначив полковник у запасі ЗСУ Роман Світан, відхід відбувався організовано і не призвів до оточення великої кількості військ, незважаючи на заяви російської пропаганди та президента США Дональда Трампа. Завдяки вигідному рельєфу українські сили мають перевагу над противником, який змушений атакувати з нижчих позицій.
Попри суттєві втрати території, стратегічні завдання операції були виконані: ЗСУ відтягнули значні російські сили від Харківського напрямку, Покровська та Сумщини, що дозволило зменшити тиск на критично важливі ділянки фронту. Водночас, ризик повномасштабного наступу РФ на Сумську область залишається високим. Українським військовим доведеться зосередити всі наявні ресурси на утриманні поточних оборонних рубежів, щоб не допустити відкриття нового фронту. Ситуація на Курщині залишається напруженою, однак українська армія продовжує адаптувати свою тактику відповідно до змін на полі бою.
