У Сполучених Штатах Америки спалахнули масштабні протести, спрямовані проти політики президента Дональда Трампа та його радника Ілона Маска, якого призначили головою Департаменту ефективності уряду (DOGE). Демонстрації почалися 17 лютого, у День президентів, і з того часу не вщухають у багатьох штатах, включаючи Каліфорнію, Флориду, Арізону та Вашингтон. Протестувальники обурені масовими звільненнями, економічними труднощами, зростанням інфляції та перетворенням політичного режиму на олігархічний. Вони вийшли на вулиці з гаслами: “Ніяких королів”, “Трамп не монарх”, “Ілон Маск має піти” та “Збережіть демократію”.
Важливим приводом для протестів стали масові скорочення у федеральних відомствах, ініційовані DOGE під керівництвом Маска. Уряд обґрунтовує їх потребою в економії бюджету, однак звільнення зачепили десятки тисяч державних службовців, прокурорів і незалежних спостерігачів. Це викликало обурення серед населення, яке вбачає у таких діях спробу підірвати демократичні інституції. Водночас економічні труднощі, спричинені високою інфляцією, стали ще одним каталізатором протестного руху. У багатьох штатах вартість продуктів, зокрема яєць, зросла до 10-12 доларів за десяток, що викликає невдоволення серед пересічних громадян.
Велика кількість учасників протестів стверджує, що події останніх тижнів є загрозою конституційним принципам США. У Вашингтоні демонстранти провели масштабний мітинг біля Капітолію, скандуючи “Ми – народ, а не лише мільярдери”. У Бостоні близько тисячі осіб, незважаючи на мінусову температуру, влаштували “сніговий марш” із перевернутими прапорами як символом того, що країна опинилася у кризі. Водночас адміністрація Трампа відмовляється визнавати протести загрозливими, а багато провідних ЗМІ США уникають висвітлення подій. Це лише посилює напругу у суспільстві та змушує громадян вдаватися до нових форм опору, включаючи організацію масових акцій через соціальні мережі та створення громадських рухів, як-от 50501, що виступає за одночасні протести у всіх 50 штатах. Подальший розвиток подій може мати вирішальний вплив на політичний курс країни.
