Дзідзьо. Комедіант, вокаліст чи стратег?

Дата народження: 20 листопада 1973 року.

Місце народження: село Бортники, Стрийський район, Львівська область, Україна.

Освіта: Київський національний університет культури і мистецтв.

Професійна діяльність: Співак, композитор, продюсер, автор та виконавець, більш відомий під сценічним ім’ям “Дзідзьо”. Заслужений артист України.

Творча діяльність: Автор і виконавець численних музичних хітів, актор фільмів, продюсер та сценарист.

Сімейний стан: Розлучений.

Михайло Хома, що більш вiдомий як «Дзідзьо», перетворився з спiвака в культурного феномена, подолавши дорогу вiд висловлювань про «сiльську музику» до визнання заслуженим артистом України. Але хто вiн насправдi? Що приховує за маскою комiка? I чи справдi його успiх — це виключно результат таланту, чи, можливо, влучний розрахунок?

Хома Михайло Степанович народився 20 листопада 1973 року у селі Бортники Стрийського району Львівської області. Батько, співак-аматор за фахом ветеринар, та мати, яка закінчила поліграфічний технікум, виховували сина з любов’ю до творчості. Сім’я жила не надто заможно, проте намагалася дати синові найкраще й із малку відкрила в ньому талант до співів. У віці 4 років родина переїхала до міста Новояворівськ. Батьки віддали Михайла до музичної школи. Він брав участь у більшості шкільних концертів і виступав на локальній сцені в рідному місті, а згодом і на всеукраїнських конкурсах. У 1995 році він здобув премію імені Петра Чайковського, а в 1996 — «Золоті трембіти». Естрадна музика заполонила серце Михайла, його улюбленим виконавцем був Іван Попович, із яким згодом вдалося познайомитися. Це знайомство відбулося завдяки батькові Михайла, Степану Хомі, який активно просував сина у світ тодішнього шоу-бізнесу.

У 1997 році в родині сталася трагедія: несподівано помер батько, залишивши сина на виховання матері, яка мусила виїхати до Португалії на заробітки. Наприкінці 1990-х Михайла залишили на виховання бабусі та дідуся. Закінчивши школу, він вступив до Львівського музичного училища, а у 2004 році розпочав навчання в Київському національному університеті культури та мистецтв. Згодом Михайло перевівся на заочну форму навчання і повернувся до Львова, де й розпочалася його співоча кар’єра.

Первинним проєктом Хоми став гурт «Друзі». Колектив складався із семи учасників і виконував переважно кавер-версії пісень. Щоб хоч якось заробляти, Михайло паралельно викладав дитячий вокал у Новояворівському палаці культури «Кристал». Він також мав спільні проєкти з колективом «Меркурій», що входив до складу митної служби України, і навіть спокусився попрацювати на кордоні.

У 2008 році гурт записав кавер-версію пісні «Календар», написаної Олегом Турком (Лесиком). Унаслідок дружби з Лесиком народився новий творчий формат — образ Дзідзьо. Сам Лесик згадував, що якось Михайло заговорив цікавим голосом із галицьким діалектом і додаванням лайливих слів. Це сподобалося хлопцям, і вони записали кавер на пісню Кузьми Скрябіна «Старі фотографії». Кузьмі ідея настільки сподобалася, що він запропонував просувати образ Дзідзьо. Наприкінці 2008 року утворився гурт «Sex Shop Boys», де дебютував Михайло Хома в образі Дзідзьо.

Перша популярність прийшла з піснею Кузьми Скрябіна «Ялта», яка стала вірусною. У 2010 році відбувся ребрендинг гурту: «Sex Shop Boys» залишився в минулому, а на перший план вийшов Дзідзьо. Комічний образ, гумор і діалект стали основою популярності. У 2013 році гурт зібрав цілий стадіон у Львові. Тодi, за рiзними оцiнками, прийшло майже 25 тисяч слухачiв. Станом на 2015 рік Дзідзьо був одним із найвідоміших в Україні. Хлопцi постiйно гастролювали, давали концерти, їздили за кордон. У повному складi гурт пiдтримав Революцiю Гiдностi, виступивши зi сцени на Майданi Незалежностi.

Все змiнилося в 2015 роцi, коли помер легендарний Кузьма Скрябiн. Лесик звинуватив Михайла у захопленнi контролю над проектом. В результатi конфлiкту Олег Турко покинув гурт. Багато хто вважає, що характер Михайла, амбiцiйнiсть i прагнення бути в центрi уваги зiграли свою роль. Це показує, наскiльки тендiтними можуть бути стосунки в творчих колективах. I тут варто згадати, що популярнiсть — це не тiльки талант, але й умiння вибудовувати правильнi зв’язки.

Пiсля iнциденту Михайло Хома продовжив будувати успiшну кар’єру та почав розкривати себе бiльше як медiйна особистiсть, а не спiвак. Так на свiт з’явилася повнометражна стрiчка пiд назвою «Дзiдзьо Контрабас», що зiбрала майже 25 мiльйонiв гривень в прокатi при затрачених десяти. Кар’єра йшла догори. Дзiдзьо стає нацiональним надбанням Украïни. Сам Михайло почав брати участь у всiх вiдомих проектах i талант-шоу.

Проте виконання гiмну Украïни перед матчем збiрноï Украïни та Литви у 2019 роцi настiльки вразило аудиторiю, що пiсля матчу багатотисячна аудиторiя обговорювала лише одне — пiд маскою Дзiдзьо ховається справжнiй спiвак! 24 серпня 2020 року Михайло Хома стає заслуженим артистом Украïни. Премiю йому вручають на урочистостях до Дня Незалежностi, а сам Дзiдзьо остаточно вписує себе в сучасну музичну iсторiю Украïни.

“Ми ростемо, змінюємося. Не вічно у першому класі.” – Михайло Хома в інтерв’ю SOL пояснив, чому залишив старе амплуа в минулому.

24 лютого 2022 року стало поворотним моментом для багатьох артистiв. Дзiдзьо вiдiйшов вiд комiчного образу та зосередився на патрiотичних композицiях. Разом з Олександром Пономарьовим вiн записав «Гей, соколи», що стало музичним символом пiдтримки ЗСУ.

Михайло Хома — це не просто артист. Це людина, яка побудувала унiкальний бренд, залишаючись вiрною своïм принципам. Його iсторiя — це приклад того, як гумор, талант i праця можуть поєднуватися, створюючи нову культурну цiннiсть для краïни.

Але чи не варто поставити питання: чи буде Дзiдзьо актуальним у нових реалiях? Чи зможе вiн зберегти свiй статус у свiтi, де глядачi все бiльше прагнуть автентичностi й серйозностi? Адже комiчний образ — це лише частина його сутi. Тепер, коли краïна стикається з викликами, його справжнiй талант може стати тiєю опорою, яка допоможе нацiï знову знайти надiю i вiру в майбутнє. Чи стане Дзiдзьо тим, хто продовжить розвивати культуру, чи залишиться символом минулого? Вiдповiдь на це питання дасть час, але одне можна сказати точно: його iсторiя — це бiльше, нiж просто музика. Це iсторiя про мрiю, працю й силу духу, якi здатнi змiнити не лише одну людину, але й цiлу краïну.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *