Геополітична вага українських корисних копалин
Україна володіє одними з найбагатших запасів рідкоземельних металів у Європі, що робить її стратегічно важливою країною для світової економіки. Ці метали є ключовими для виробництва електроніки, високотехнологічного обладнання та військової техніки. Однак майже половина цих ресурсів зараз перебуває під російською окупацією, що створює загрозу використання їх Москвою та її союзниками, зокрема Північною Кореєю та Іраном. Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності зупинити агресію Росії та захистити стратегічні родовища, розташовані переважно у центральній та південно-східній частинах країни.
Серед найцінніших ресурсів України – уран, титан, літій, графіт та марганець. Вони критично важливі для розвитку аерокосмічної промисловості, атомної енергетики, електромобільної галузі та сучасної електроніки. Тому питання їх контролю є не лише економічним, а й безпековим викликом для України та її партнерів.
Загальні відомості про рідкоземельні метали
Рідкісноземельні метали (РЗМ) – це група з 17 хімічних елементів, що включають титан, літій, берилій, марганець, галій, уран, цирконій, графіт, апатит, флюорит, нікель, лантаноїди, а також скандій та ітрій. Вони мають унікальні магнітні, люмінесцентні та електрохімічні властивості, що робить їх незамінними в сучасних технологіях, енергетиці та оборонній промисловості. Вони є також критично важливими для виробництва електромобілів, смартфонів та іншої електроніки.
За даними Всесвітнього економічного форуму, Україна входить до десятки найбільших світових постачальників мінеральних ресурсів, маючи близько 20 000 родовищ, що охоплюють 116 видів мінералів. Зокрема, Україна має найбільші у Європі запаси титану (7% світових запасів), значні поклади урану, літію, берилію, марганцю та інших стратегічних металів. Основні родовища рідкісноземельних металів розташовані у Волинському, Подільському, Центральному, Криворізько-Кременчуцькому та Приазовському районах.
Співпраця з США та можливі ризики
Вашингтон висловлює зацікавленість у співпраці з Києвом щодо розробки рідкоземельних ресурсів. Президент США Дональд Трамп запропонував Україні обміняти доступ до цих металів на військову допомогу. Такий підхід викликав неоднозначну реакцію у міжнародній спільноті. Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував ідею комерціалізації військової підтримки, зазначивши, що природні ресурси України мають сприяти її післявоєнному відновленню, а не ставати розмінною монетою у політичних переговорах.
Водночас президент Зеленський наголосив, що Київ не планує просто передавати свої копалини іноземним партнерам, а пропонує взаємовигідне співробітництво у сфері їх видобутку та переробки. Україна зацікавлена в інвестиціях, що сприятимуть створенню робочих місць і розширенню можливостей власної промисловості.
Майбутнє українських рідкоземельних металів
Український уряд уже представив союзникам, зокрема США та ЄС, план співпраці у сфері видобутку стратегічних ресурсів. Це відкриває перспективи залучення іноземних інвесторів, зокрема для розробки літієвих родовищ, що є ключовими для виробництва акумуляторів та розвитку «зеленої» енергетики. Однак війна та окупація ускладнюють реалізацію цих планів, залишаючи відкритим питання контролю над ресурсами.
Оцінки міжнародних експертів свідчать, що сукупна вартість українських корисних копалин може перевищувати $26 трильйонів. Проте через російську агресію та окупацію значної частини ресурсних територій Україна тимчасово втратила доступ до 63% вугільних покладів, 11% нафти, 20% газу, 42% металів і 33% рідкісноземельних мінералів.
Рідкоземельні метали є не лише економічним активом України, а й фактором, що впливає на її безпекову стратегію. Водночас міжнародна підтримка має залишатися незалежною від комерційних угод, щоб забезпечити справедливий розвиток країни після завершення війни. Питання контролю над ресурсами стає одним із визначальних у геополітичній грі, яка розгортається навколо України, і його вирішення матиме довгострокові наслідки для всієї Європи.
